Структура фармацевтичного ринку України

Постачальники є важливою ланкою в діяльності сучасної української фармацевтики, що забезпечують безперебійні поставки необхідних товарів для населення та інших секторів.

Українська фармацевтична промисловість вважається провідною галуззю, що входить в хімічний сектор, та формує значну частку державної економіки. За останні роки, галузь змогла увійти в перелік лідерів за економічними показниками, та формує важливу частину національного ВВП. Фармацевтична промисловість внесена рішенням Уряду в перелік пріоритетних секторів економіки.

Підприємства сектору мають інвестиційну привабливість, та здатні до зростання навіть в періоди кризи. Особливістю українських фармацевтичних компаній вважається систематичне інвестування в розвиток компаній, створення робочих місць.

Повномасштабне вторгнення рф негативно вплинуло на український ринок фармацевтики, зупинивши його зростання, яке утримувалось на рівні 10-12% щорічно. За перший рік військових дій, загальний обсяг продажів впав на 5%. Скоротилось споживання ліків і в роздрібному секторі.

Проте, сучасна українська фармакологія продовжує розвиватись попри складні умови, не зупиняючи нові перспективні проекти. Фармацевтичний ринок зміг відновитись, подолавши всі труднощі та складнощі, що виникли через російську агресію. Компанії продовжили діяльність в умовах кризи, надаючи необхідні ліки для цивільного населення та армії, побудувавши нові логістичні ланцюжки. На плаву вдалось втриматись завдяки ретельній підготовці учасників ринку, системних інвестицій в розвиток власного виробництва, логістики, попит на фармакологічні засоби в військовий час, та наявність професіоналів. Станом на сьогодні, власним виробництвом забезпечується близько 60% від потреб внутрішнього ринку, виконуються експортні продажі.

Варто зазначити, що сектор навіть зараз зберігає значний потенціал для розвитку та розширення, в тому числі і на міжнародних ринках. Українське виробництво оснащене новітніми технологіями, що відповідають міжнародним та європейським стандартам, має значні масштаби, використовує надсучасне обладнання та має здатність до випуску високоякісних продуктів.

Фармацевтичні компанії: сучасний стан ринку та основні тренди

Згідно результатів дослідження, проведеного компанією Дарниця, можна окреслити декілька особливостей діяльності фармацевтичного ринку в 2023 році.

На другий рік повномасштабного вторгнення спостерігається відновлення ринку та зростання галузі. Станом на перше півріччя 2023 року, обсяг продажу ліків зріс на 23%, в порівнянні з тим самим періодом в 2022 році. З початку березня спостерігається щомісячне зростання продажів майже на 25% відносно показників минулого року. Ключовим фактором у відновленні стало підвищення кількості працюючих аптечних закладів, що зумовлено відносною стабілізацією безпекової ситуації у більшості регіонів країни. Протягом першого півріччя на території країни додалось 336 діючих аптек.

За результатами перших 6 місяців 2023 року, 63,4% лікарських засобів на ринку — від українських виробників. Через те, що ліки українського виробництва дешевші за іноземні, частка у грошовому еквіваленті складає 37%. Підвищення частки власних лікарських засобів на сучасному ринку — є стратегічним завданням на рівні держави, оскільки це є гарантією наявності необхідних медикаментів у періоди кризи. Станом на сьогодні 7 з 10 найбільших за показниками продажів компаній є українськими.

Ще одним важливим фактором є продовження активного експорту. Ще в 2022 році було припинено експорт до рф та рб, що колись було одним з найбільших сегментів експортного ринку. Незважаючи на це, українські компанії змогли вийти на нові ринки та значно підвищити показники експорту у 2023 році. Протягом першого півріччя 2023 року Україна виконувала експорт медичних препаратів в такі країни:

• Узбекистан — $22,3 млн;
• Литва — $14,7 млн;
• Казахстан — $13 млн;
• Грузія — $12,6 млн.

Виробники продовжують скеровувати частину власних ресурсів на потреби гуманітарного характеру, та забезпечення медикаментами армії. Крім того, навіть в сучасних умовах, компанії фармацевтичної промисловості створюють нові бренди, що позитивно впливає на експорт.

Важливою подією в законодавчій сфері стало прийняття нового Закону України від 28.07.2022 р. № 2469-IX «Про лікарські засоби», який вступає в силу через 2,5 роки після закінчення воєнного стану, але є окремі винятки. З 1 січня 2028 року вводять в дію такі положення:

• необхідність інспектування виробництва досліджуваного лікарського засобу на відповідність вимогам GMP;
• ліцензування імпорту лікарських засобів (крім АФІ);
• врегулювання особливостей імпорту діючих речовин (АФІ);
• реєстрація суб’єктів господарювання, що виконують імпорт, виробництво, оптову торгівлю АФІ.

Фактично, закон прийнято в рамках проведення імплементації законодавства ЄС, що необхідно для подальшого вступу держави в Європейський Союз. Під час встановленого перехідного періоду органи державної влади зможуть розробити додаткові нормативні акти з регулювання окремих питань, а представники бізнесу матимуть можливість провести відповідну підготовку до переходу на нові правила.

Структура фармацевтичного ринку України: особливості сектору, види постачальників

Фармацевтичний ринок України утримує свої позиції за обсягами серед країн східної Європи. Основна структура продажів складається з готових засобів лікарського типу, різних виробів медичного призначення, косметичних засобів та дієтичних добавок.

На ринку працює значна кількість різних компаній, які можуть мати різні форми власності — державні, приватні, або колективні. Серед учасників є представники малого та середнього підприємництва, та  масштабні виробничі комплекси. Також, на українському ринку працюють різноманітні компанії з інших держав, включно з країнами ЄС.

Головними завданнями компаній, що працюють в секторі фармацевтики є:

• виробництво медичних засобів та спеціалізованих препаратів, інших товарів відповідного призначення;
• діяльність в сфері роздрібної та оптової торгівлі;
• забезпечення спеціалізованого зберігання товарів, дистрибуцію з використанням національних мереж збуту (аптеки, спеціалізовані аптечні пункти).

Всі продажі умовно розділяють на госпітальний та аптечний сегмент. Останній на ринку представлено мережами аптеках, та іншими спеціалізованими торговими точками. Переважна частка роздрібного сегменту фінансується кінцевим споживачем того чи іншого товару.

Госпітальний сектор характеризується проведенням продажів через різні установи лікувально-профілактичного типу, що фінансуються державними інституціями з бюджету.  

В секторі аптечних продажів, майже дві третини складають препарати, що вироблені в Україні. При цьому, найвища частка товарів іноземного походження спостерігається в категорії лікарських засобів та добавок дієтичного типу.

Завдяки інноваційним підходам, системному інвестуванні українських компаній в власне виробництво, в довоєнні роки українські аналоги частково замістили частку імпорту.

Ланцюжок процесів реалізації лікарських препаратів має схожість з більшістю споживчих товарів і включає в себе такі ланки:

• виробники;
• дистриб’ютори;
• роздрібні продавці — аптеки та інші, або медичний заклад.

Кожна окрема компанія роздрібної торгівлі, аптека — є невигідним покупцем для виробника через невеликі обсяги поставок. В той самий час, продавці роздрібних мереж не мають можливостей вивчити всі наявні прайс-листи від виробників для обрання необхідного асортименту, цінових пропозицій та умов постачань. Також відсутні гарантії наявності конкретних препаратів, і в деяких випадках витрати на транзакції та доставку можуть бути завеликими для окремої аптеки. Проте, існують приклади і прямих контрактів між масштабними мережами аптек і безпосередньо виробниками, але такі контракти зустрічаються вкрай нечасто.

Серед можливих постачальників на ринку фармацевтики варто окреслити:

• безпосередньо виробників;
• локальні представництва іноземних виробників;
• компанії-імпортери;
• підприємства, що виконують оптову торгівлю лікарськими засобами.

Важливою ланкою в постачаннях на українському ринку фармацевтики є діяльність дистриб’юторів. Фармацевтичні дистриб’ютори грають ключову роль, оскільки прямо впливають на формування ринкової структури та нарощуванні обігу медичних засобів.

В країнах заходу, ця складова входить в товарний обіг аптек, при цьому фармацевтичні дистриб’ютори виконують функції операторів логістики. В той час, українські оптові підприємства мають через нестабільність економіки та високого рівню конкуренції створювати канали для збуту, та активно проводити різні маркетингові заходи для підвищення продажів.

 Головною задачею фармацевтичних дистриб’юторів є правильне узгодження інтересів компаній-виробників, суб’єктів діяльності роздрібного сектора, профільних медичних організацій та представників держави. Діяльність дистриб’юторів розповсюджується на всі три сегменти українського ринку фармацевтики — госпітальний сегмент, ринок сектору державних закупівель, комерційний сегмент.

Серед основних дистриб’юторів на українському ринку окреслюють наступних:

• ТОВ «БаДМ» — вважається найбільшим фармацевтичним дистриб’ютором;
• БЦ «Фармація» — виконує діяльність з торгівлі спеціалізованими лікарськими засобами та препаратами;
• «Корекс – Україна» — компанія, що надає широкий спектр послуг щодо логістики клінічних досліджень на території Східної Європи;
• «Людміла – Фарм» — найбільший за обсягами дистриб’ютор, що виконує свою діяльність у госпітальному секторі;
• ПАТ «Медфармком – Центр»;
• СП «Оптіма – Фарм» — займає лідуючі позиції серед представників фармдистрибуції;
• «Вента ЛТД» — також входить в перелік лідерів;
• ВАТ «Фармпланета» — відомий маркетуючий дистриб’ютор.

Фармацевтична промисловість: особливості конкуренції на ринку

Враховуючи особливості економічної кон’юнктури ринку фармацевтики в Україні, та розвитку його конкретних сегментів, можна окреслити основні види конкуренції в сегменті, та фактори впливу.

Спостерігається конкуренція між національними та іноземними компаніями-виробниками, а також світовими лідерами фармацевтичної індустрії, що мають потенційну можливість вийти на ринок, динамічний розвиток підприємств суміжних секторів, та інших сфер, стратегічний розвиток яких передбачає виведення на ринок фармакологічних продуктів.

Існує фактор тиску з боку товарних груп замінників, створюється конкуренція з боку оригінальних або генеричних медикаментів, біологічних добавок.

Крім того, спостерігається високий рівень конкуренції в секторі логістичних ланцюгів поставок фармацевтичної продукції, конкуренція за домінування в діяльності аптечного та госпітального сегментах, та можливість представляти власні інтереси в каналах розподілу фармакологічної продукції на різних рівнях впливу.

На рівні гуртово-роздрібної торгівлі також існує конкурентна боротьба. Формуються мережі аптек у власності складів гуртової торгівлі, існує тиск з боку аптек, що представлені в формі гуртових організацій, суттєво розширюють та ускладнюють конкуренцію на ринку.

Існує також тиск з боку кінцевих споживачів, що через наявність доступу до тематичної інформації отримали обізнаність в характеристиках сучасних фармакологічних препаратів, та можуть звертатись до широкого спектру суб’єктів ринку сфери медичних послуг, в тому числі в секторі консультацій. Останнє зумовлено розвитком приватних кабінетів та впровадженням електронних систем обслуговування.

Безумовно, подальший розвиток промисловості прямо залежить від поточного становища всередині держави, швидкості післявоєнного відновлення та взаємодії держави з представниками сегменту.