Посилення атак рф на енергосистему України в січні-лютому 2026 року стало, мабуть, ключовим викликом для українського бізнесу. Окрім прямої руйнівної шкоди та небезпеки для життя, підприємці зіткнулися з різким зростанням додаткових витрат, які стають невидимим бар’єром для економічного зростання. Ця зима змусила українських підприємців знову працювати в режимі екстремальної адаптації.
Практично кожен бізнес відчув на собі тиск транзакційних витрат. І це не лише ціна палива чи генератора, а також і кошти й час, витрачені на логістику пального та обслуговування автономних джерел живлення. Ще це додаткові кошти, витрачені на ремонт обладнання, що виходить з ладу через перепади напруги в електромережі. А також позапланові витрати часу менеджерів для перепланування змін чи перенесення зустрічей через повітряні тривоги.
Гальмування ВВП та нерівність адаптації: чому великий бізнес стійкіший за МСБ
Попри високу стійкість українського бізнесу, продемонстровану протягом чотирьох років повномасштабної війни, та набутий досвід резильєнтності, масштабні руйнування енергетичної інфраструктури та тривалі відключення світла взимку 2025–2026 рр. виявилися настільки критичними, що їх не вдається повністю компенсувати лише за рахунок внутрішніх антикризових рішень підприємств. Це чітко бачать зовнішні спостерігачі через падіння очікуваних темпів росту ВВП України. Прогнози аналітиків упродовж року системно знижувалися: якщо рік тому НБУ та інші експерти ріст на рівні 3.6%, то зараз оцінка за 2025 рік становить лише 1.8%.
При цьому енергетичні удари підсвітили глибоку нерівність у можливостях адаптації. Розрахунки на основі даних YC.Market підтверджують значні диспропорції: великі системні холдинги демонструють вищі медіанні темпи росту виручки, ніж малий та середній бізнеси.
Ключовими причинами такого розриву є насамперед доступ великих гравців до значних капітальних резервів, що дозволяє їм закуповувати потужне автономне енергообладнання промислового рівня та впроваджувати ефективні управлінські практики. Окрім технічного оснащення, вагому роль відіграє фактор взаємозамінності персоналу, відомий як bus-factor: у крупних компаніях бізнес-процеси налаштовані таким чином, що тимчасова відсутність окремих працівників через блекаути не зупиняє роботу цілих департаментів, тоді як у сегменті МСБ та ФОП випадання навіть однієї людини часто призводить до паралічу всієї діяльності.
Статистика виживання: чи справді обстріли “закривають” компанії?
Аналізуючи реакцію ринку на кризу, Роман Корнилюк, фінансовий аналітик YC.Market та професор КНЕУ, наголошує на важливості правильного зчитування цифр:
“Як не парадоксально, посилення обстрілів енергетики не має надто вагомого впливу на динаміку реєстрацій та закриття компаній. Так, попри начебто істотне збільшення кількості припинених ФОП у 2025 році на 38% у порівнянні з 2024 р., головною причиною цього стали не стільки обстріли, як технічний фактор перенесення реєстраційних дій по закриттю компаній з грудня 2024 на січень 2025 р. через минулорічну кібератаку на держреєстри, а також податкові новації на початку минулого року.”
Оцінити реальний стан бізнес-активності та її стійкість крізь призму цифр дозволяє детальна статистика реєстраційних дій. На поданій інфографіці відображено динаміку відкриття та закриття компаній в Україні протягом 2021–2025 років.
Своєю чергою, нижче наведено аналогічні дані щодо реєстрації та припинення діяльності ФОП за той самий період. Ці показники є основою для подальшого аналізу того, як саме ринок адаптується до тривалих енергетичних викликів.
Подані на графіках дані дозволяють зробити висновок, що реальна ситуація на ринку є значно стабільнішою, ніж можна було б очікувати в умовах енергетичної кризи. Зокрема, аналіз результатів четвертого кварталу 2025 року свідчить, що кількість припинених ФОП склала 66,3 тисячі, що лише на 8% перевищує показник аналогічного періоду позаминулого року (61,3 тис.). Це вказує на відсутність масової хвилі закриттів саме через фактори обстрілів чи дефіциту потужностей. Водночас динаміка офіційного припинення діяльності юридичних осіб після різкого падіння у 2022 році залишається незмінною протягом останніх років, стабільно тримаючись на рівні 2,9–3,0 тисячі компаній на рік.
Позитивним показником є те, що кількість новостворених бізнесів у 2025 році не лише залишилася стабільною порівняно з 2024 роком, а й продемонструвала незначне зростання. Особливо показовим є сегмент ФОП: минулого року їх було відкрито навіть на 4% більше, ніж у довоєнному 2021 році. У сегменті юридичних осіб відновлення відбувається дещо повільніше – кількість нових реєстрацій у 2025 році склала 28,9 тисячі, що становить 71% від значень 2021 року (40,9 тис.). Проте такий розрив можна пов’язати насамперед із втратою контролю над частиною територій ще у 2022 році, що фізично обмежило можливості для бізнес-реєстрацій у багатьох регіонах, а не з поточними енергетичними викликами.
Роман Корнилюк, фінансовий аналітик YC.Market та професор КНЕУ, підсумовує: “Можна констатувати, що обстріли та енергетичний дефіцит не змогли зупинити бізнес-активність в Україні, проте радикально змінили структуру витрат, перетворивши енергонезалежність на обов’язковий складник для роботи на ринку. Хоча підприємці демонструють вражаючу стійкість і не закривають справи масово, значне зростання транзакційних витрат “вимиває” ресурси з розвитку, що безпосередньо призводить до уповільнення темпів відновлення всієї національної економіки”.
