Матеріал підготовлено аналітичною командою YC.Market спеціально для журналу «Маркетинг в Україні» Української Асоціації Маркетингу. Вперше опубліковано у випуску №4/2026.
Європейський Союз залишається одним із ключових напрямів для українського агропродовольчого експорту. Водночас за загальними показниками торгівлі губиться важлива деталізація – що саме Україна експортує до ЄС, на яких ринках зосереджені найбільші обсяги та які компанії вже мають там помітну комерційну присутність.
Аналітична команда YC.Market дослідила експорт української харчової продукції до країн Євросоюзу на основі даних Державної митної служби України та аналітики YC.Market. У 2025 році обсяг експорту в межах дослідженої вибірки становив 6,2 млрд дол. США. Майже 60% цієї суми сформували олії та жири, а 60% усіх поставок припало лише на чотири країни – Польщу, Нідерланди, Іспанію та Італію.
Ці цифри показують, що для українських виробників ринок ЄС на практиці складається з окремих національних ринків із різною структурою попиту, каналами збуту, регуляторними умовами та конкурентним середовищем. Тому для маркетингової стратегії бізнесу важливий і сам факт експорту, і те, у яких категоріях та країнах компанія вже має комерційну базу.
Важливі методологічні уточнення
У цьому дослідженні під категорією «харчова продукція» маються на увазі товари харчової та переробної промисловості, зокрема готові продукти харчування, напої, овочі та фрукти, жири та олії.
Зі статистичної сукупності виключено товарні групи 10 «Зернові культури» та 11 «Продукція борошномельно-круп’яної промисловості» УКТ ЗЕД, оскільки вони переважно належать до первинної аграрної сировини, включно з фуражними культурами для тваринництва та технічною сировиною.
Таке розмежування застосовано з декількох причин:
- щоб надвисокі обсяги сировинного експорту не викривляли загальну картину;
- щоб коректно оцінювати динаміку експорту товарів із середньою та високою доданою вартістю;
- щоб окремо аналізувати рівень інтеграції українського сектору FMCG та харчової переробки у ринок Європейського Союзу.
Тому показник 6,2 млрд доларів не слід ототожнювати з усім агропродовольчим експортом України до ЄС – це вужчий аналітичний зріз, сфокусований саме на харчовій та переробній продукції.
Загальна динаміка експорту
За підсумками 2025 року зовнішньоторговельний оборот агропродовольчої продукції між Україною та ЄС становив 15,7 млрд дол. проти рекордних 17,2 млрд дол. у 2024 році. Імпорт продовольства з ЄС зріс майже на 15% – до 4,9 млрд дол., тоді як скорочення загального обороту відбулося за рахунок українського експорту. Позитивне для України торговельне сальдо збереглося на рівні 5,9 млрд дол.
У першому півріччі 2026 року агропродовольчий експорт України загалом зріс на 11% рік до року – до майже 12,6 млрд дол. Країни ЄС закупили українського продовольства на 6,01 млрд дол., або 48% загального обсягу, що на 12% більше, ніж у першому півріччі 2025 року.
Для бізнесу важлива ще одна зміна – торгівля з ЄС поступово повертається від тимчасових воєнних преференцій до більш регульованої моделі. Особливо це відчутно для чутливих категорій, серед яких цукор, яйця, м’ясо птиці та окремі аграрні товари. Для виробника це означає, що оцінювати потенціал країни потрібно разом із доступом до квот, вимогами до продукції та можливістю масштабувати поставки.
Олія формує майже 60% дослідженого експорту
У 2025 році найбільшу частку в досліджуваному експорті харчової продукції до ЄС становили олії та жири – 3,68 млрд дол., або майже 60% загального обсягу.
На другому місці – м’ясо та субпродукти з 488,5 млн дол., або 8%. Молоко, яйця та мед забезпечили 424,6 млн дол., або 7%. Разом три найбільші товарні групи сформували 74% дослідженого експорту.
Далі структура стає значно більш фрагментованою. Макаронні та хлібобулочні вироби дали 270,6 млн дол., плоди та горіхи – 269,6 млн дол., алкогольні й безалкогольні напої – 233,1 млн дол., продукти переробки овочів – 210,3 млн дол., цукор і кондитерські вироби з цукру – 188 млн дол., какао та продукти з нього – 165,5 млн дол..
Для маркетингового аналізу така структура має два виміри. Перший – масштаб категорії: великі товарні потоки створюють значну комерційну присутність України на європейському ринку. Другий – характер цієї присутності. Олії, жири, окремі інгредієнти або продукція для подальшої переробки можуть мати великі обсяги експорту без прямого контакту українського бренду з кінцевим споживачем. Натомість кондитерські вироби, напої, морозиво чи інші готові продукти частіше конкурують уже на рівні бренду, асортименту, упаковки, ціни та дистрибуції.
Польща та Нідерланди – два найбільші ринки
Найбільшим напрямом експорту дослідженої харчової продукції у 2025 році була Польща – 1,069 млрд дол., або 17% загального обсягу. Майже такий самий результат у Нідерландів – 1,027 млрд дол., або 16,6%.
Іспанія отримала української харчової продукції на 886,1 млн дол., що відповідає 14% дослідженого експорту. Італія – на 710,4 млн дол., або 11,5%. Сукупно чотири країни сформували майже 60% поставок досліджуваних груп харчової продукції в ЄС.
Наступну групу становлять Франція – 359,8 млн дол., Німеччина – 320,4 млн дол., Румунія – 318,2 млн дол. та Болгарія – 290,2 млн дол. Якщо додати ці чотири ринки до лідерів, на вісім країн припадає 81% експорту в межах дослідженої вибірки.
Ця концентрація створює для бізнесу одночасно можливості й ризики. На найбільших ринках уже сформовані товарні потоки, логістика та попит на українську продукцію. Водночас залежність категорії або компанії від кількох країн робить експорт чутливішим до регуляторних змін, цінової конкуренції та коливань попиту.
Дані за сім місяців 2026 року показують, що структура не є сталою. Частка Іспанії зросла до 17%, або на 2,4 відсоткові пункти (в.п.) проти структури 2025 року. Частка Словаччини збільшилася до 4,5% – на 1,6 в. п. Водночас Польща та Нідерланди мали по 15,5%: для Польщі це на 1,8 в. п. менше, для Нідерландів – на 1,2 в. п.
Для маркетингових команд це аргумент на користь регулярного перегляду пріоритетних ринків. Країна, яка сьогодні має найбільшу частку в експорті категорії, не обов’язково демонструватиме найкращу динаміку через рік.
Від кондитерських виробів до морозива: хто формує експорт готової продукції
Дані аналітичної системи YC.Market від YouControl дають змогу перейти від товарних груп до конкретних компаній і побачити різні моделі присутності українського харчопрому в ЄС.
Серед досліджених компаній вирізняється ДП «Кондитерська корпорація «Рошен». Загальний експорт компанії оцінюється приблизно у 16 млрд грн, з яких близько 15 млрд грн припадає на профільні групи – кондитерські вироби з цукру, шоколад і продукти з какао, хлібобулочні та борошняні кондитерські вироби. Серед найбільших напрямів у ЄС – Румунія, Польща, Болгарія, Угорщина, Чехія та Литва. Лише на Румунію припадає близько 3 млрд грн, на Польщу – 2 млрд грн, а на Болгарію – 1,5 млрд грн.
Серед помітних експортерів готової продукції також ТОВ «Монделіс Україна». Загальний експорт компанії оцінюється у 3,5–4 млрд грн, а серед товарних груп представлені шоколад і продукти з какао, хлібобулочні та кондитерські вироби, цукрові кондитерські вироби та інша харчова продукція. Серед зазначених напрямів у ЄС – Польща, Нідерланди та Чехія.
Інший приклад міжнародної FMCG-компанії з виробництвом в Україні – ТОВ «Нестле Україна» із загальним експортом на рівні 1–1,5 млрд грн. У структурі поставок представлені кондитерські та хлібобулочні вироби, продукти з какао, соуси, готові харчові продукти, кава та макаронні вироби. Серед основних ринків у ЄС – Румунія, Німеччина, Угорщина та Польща.
У кондитерській категорії серед експортерів досліджуваної вибірки також представлена ТОВ «Малбі Фудс».
У цукровій категорії помітним експортером є ТЗОВ «Радехівський цукор». Загальний експорт компанії оцінюється у 2,5–3 млрд грн, з яких 2–2,5 млрд грн припадає на цукор. Серед основних напрямів у ЄС – Польща та Болгарія, приблизно по 150 млн грн, Нідерланди – 90 млн грн та Угорщина – 55 млн грн. Для цієї категорії регуляторний фактор особливо важливий через обмеження та квотування доступу на ринок ЄС.
Сегмент плодів та ягід представлений, зокрема, ТОВ «Ярофрут». Загальний експорт компанії оцінюється у 1–1,5 млрд грн, а серед основних європейських напрямів – Німеччина, Польща, Бельгія та Нідерланди. Німеччина формує близько 500 млн грн поставок, Польща – 400 млн грн, Бельгія – 200 млн грн.
Окремий напрям – фруктові та овочеві соки. Серед експортерів цієї категорії у вибірці представлені ДП «Дінтер Україна Скала» та ТОВ «ТБ Фрукт Капітал». Загальний експорт «Дінтер Україна Скала» оцінюється у 800–850 млн грн, а серед основних напрямів поставок у ЄС – Польща, Франція, Німеччина та Нідерланди. На Польщу припадає близько 150 млн грн, на Францію та Німеччину – приблизно по 20 млн грн, на Нідерланди – 15 млн грн.
У вибірці також присутнє ТОВ «Вест Еуноміа Груп» із загальним експортом на рівні 1,5–2 млрд грн. У межах досліджуваної харчової продукції компанія експортує бобові за кодом УКТ ЗЕД 0713; основним зазначеним напрямом цих поставок є Болгарія.
Серед виробників готової продукції окремо виділяється АТ «Рудь». Загальний експорт компанії становить близько 800 млн грн, із них 756 млн грн припадає на морозиво та супутні товарні групи. Найбільшим ринком є Німеччина – близько 300 млн грн. Далі йдуть Польща, Данія, Литва, Румунія та Чехія. На відміну від сировинних категорій, у цьому випадку експортний результат безпосередніше пов’язаний із роботою споживчого бренду на локальних ринках.
У напоях помітні позиції мають ПрАТ «Оболонь» та ТОВ «ЛВН Лімітед» (виробник Nemiroff). Загальний експорт «Оболоні» оцінюється у 1–1,5 млрд грн. Серед ринків ЄС найбільші обсяги припадають на Литву та Польщу – приблизно по 150 млн грн, далі Румунія та Іспанія. Експорт «ЛВН Лімітед» оцінюється у 900–950 млн грн; найбільший із зазначених напрямів – Кіпр, близько 400 млн грн. Серед експортерів алкогольних напоїв у досліджуваній вибірці також представлена компанія ТОВ «Вестнол».
М’ясо птиці: великі обсяги й висока концентрація на окремих ринках
Окремий великий сегмент – експорт м’яса птиці, субпродуктів і тваринних жирів. За даними аналітичної системи YC.Market, експорт за профільними кодами ТОВ «Вінницька птахофабрика» оцінюється у 10–10,5 млрд грн. Найбільшим напрямом є Нідерланди – близько 6 млрд грн. Серед інших ринків – Болгарія, Польща та Німеччина.
ПрАТ «Миронівська птахофабрика» має співставний обсяг профільного експорту – 10–10,5 млрд грн. Нідерланди також є найбільшим напрямом із приблизно 5,5 млрд грн, однак значні обсяги припадають на Болгарію – 2,5 млрд грн, Польщу – 700 млн грн та Словаччину – 250 млн грн.
Окремо у вибірці зафіксовано експорт м’ясної продукції ПрАТ «МХП». Його обсяг за відповідними товарними категоріями оцінюється у 6,5–7 млрд грн. Серед зазначених європейських напрямів – Польща, Угорщина, Нідерланди, Німеччина та Італія.
ТОВ «Птахокомплекс «Дніпровський» має іншу географічну модель. За загального експорту м’яса птиці та яєць на рівні 2,5–3 млрд грн компанія постачає продукцію щонайменше до семи країн ЄС, серед яких Нідерланди, Греція, Польща, Литва, Іспанія, Словаччина та Данія. Така структура зменшує залежність від одного ринку, хоча масштаб окремих напрямів є меншим.
Для виробників м’яса та яєць маркетинг тісно пов’язаний з операційною та регуляторною готовністю. Доступ до ринку визначається попитом, ветеринарними вимогами, допусками підприємств, квотами, логістикою та здатністю забезпечувати стабільні партії продукції.
Обсяг експорту не дорівнює силі бренду
Одна з головних пасток у трактуванні митної статистики – автоматично прирівнювати обсяг експорту до сили бренду. Дані про зовнішню торгівлю показують, хто, що і в якому обсязі постачає за кордон, але не пояснюють кінцеву модель продажу.
Продукція може потрапляти на ринок як інгредієнт для подальшої переробки, через B2B-контракти, під private label торговельної мережі або під власним брендом виробника. Для оцінки брендової присутності потрібні інші показники – дистрибуція в роздрібних мережах, представленість на полицях, частка категорії, знання бренду, повторні покупки, локальні маркетингові інвестиції.
Тому митні дані варто використовувати як стартову карту ринку. Вони показують, де вже існує товарний потік і комерційний попит, після чого маркетинговий аналіз має відповісти на інше питання: чи є в конкретній країні потенціал для розвитку власного бренду та наскільки економічно виправданими будуть інвестиції у просування.
Про що експортна карта ЄС може говорити українським виробникам?
Перше – планувати вихід на конкретні країни, а не на «ЄС загалом». Польща, Нідерланди, Іспанія та Італія разом акумулюють майже 60% дослідженого експорту, однак структура категорій і роль кожного ринку різняться. Для однієї компанії Польща може бути кінцевим споживчим ринком, для іншої Нідерланди – точкою входу до ширших європейських ланцюгів постачання.
Друге – відділяти експортний потенціал категорії від потенціалу бренду. Високий товарний потік підтверджує наявність комерційного попиту, але сам по собі не гарантує ефективності інвестицій у споживчий маркетинг.
Третє – враховувати регуляторику вже на етапі вибору ринку. Для чутливих категорій доступ до квот, допуски та стандарти можуть обмежувати масштабування сильніше, ніж відсутність попиту.
Четверте – стежити за зміною географії. Зростання частки Іспанії та Словаччини у 2026 році й одночасне зниження часток Польщі та Нідерландів показують, що експортна карта може змінюватися досить швидко. Для компаній це підстава регулярно переглядати пріоритети, а не будувати стратегію на структурі одного року.
Український харчопром уже має значний масштаб присутності в ЄС – від масових товарних потоків олій і жирів до готової брендованої продукції. Наступний етап для багатьох компаній полягає у переході від самого факту експорту до системної роботи з ринком: вибору пріоритетних країн, розвитку дистрибуції, адаптації продукту та комунікації, а також оцінки того, де українське походження може бути комерційною перевагою.
Примітка. Розрахунки базуються на даних Державної митної служби України та аналітиці YC.Market. Суми експорту окремих компаній у гривні наведено як аналітичні оцінки або діапазони аналітичної системи YC.Market і їх не слід трактувати як бухгалтерську виручку компаній. Показники загального експорту окремих компаній характеризують сукупний експорт відповідної юридичної особи. Наведені обсяги за окремими країнами ЄС відображають визначені в дослідженні напрями поставок і не є тотожними загальному експорту компанії до Євросоюзу.
