Анна Корнилюк, к.е.н., доцент КНЕУ імені Вадима Гетьмана
Роман Корнилюк, д.е.н., фінансовий аналітик YouControl
Побудова стратегії розвитку експорту передбачає комплексне розуміння нинішнього розподілу експортного потенціалу за регіонами України. Для цього українські науковці за допомогою системи YC.Market провели дослідження фінансових показників компаній-експортерів, що дозволяє оцінити особливості експортного потенціалу регіонів, а також визначити перспективи розширення та відновлення експортної діяльності підприємств у майбутньому.
Повномасштабна російсько-українська війна 2022-2023 рр. після переходу в тривалу фазу кардинально підсилила роль експорту як складової економічної безпеки та фінансової стійкості України. Вагомість експорту зросла і на фоні домовленостей з МВФ та іншими міжнародними партнерами, в яких підкреслюється критична необхідність переходу на внутрішні джерела фінансування бюджету.
На макрорівні особливо гостро актуальність теми проявляється в умовах невизначеності стосовно ритмічності та достатності зовнішнього фінансування з боку союзників. Успішна реалізація макроекономічної цілі стійкого нарощення вливань експортної виручки в країну також є запорукою стабільності готівкового валютного ринку, що в свою чергу є необхідною умовою подальшого пом’якшення монетарної політики для прискорення економічного розвитку. На мікрорівні українських компаній та територіальних громад, які постраждали від війни, розширення ринків збуту за кордон теж дуже важливе, оскільки допоможе суттєво покращити фінансовий стан бізнесу.
Емпіричний аналіз стану компаній-експортерів розпочнемо оглядом їхнього кількісного розподілу за регіонами та секторами напередодні повномасштабного вторгнення рф в Україну. Для цього проаналізуємо більш детально попередньо виявлені на підставі міжнародної торговельної активності впродовж 2020-2021 рр. 17040 компаній-експортерів у розрізі їхньої регіональної приналежності станом на 2021 та 2023 рік. Після цього розглянемо спеціалізацію економічної діяльності, загальний чистий дохід, фінансовий результат та рентабельність продаж експортерів за повний 2022 рік.
З точки зору кількісного розподілу досліджуваної вибірки за регіонами України в 2021 році основна характерна риса, яка впадає у вічі – це зосередження найбільшої кількості експортерів у столичному регіоні – 4274 в Києві (25%) та 1048 у Київській області (6,2%), а також у регіонах з найбільшими обласними центрами, такими як Харків (1350, 7,9%), Дніпро (1241, 7,3%), Львів (1085, 6,4%) та Одеса (942, 5,5%) (Графік 1).
Джерело: YC.Market, ЄДР
Досить вагома кількість компаній експортерів до повномасштабного вторгнення станом на 31.12.2021 р. була зареєстрована і в Запорізькій (612), Житомирській (585), Закарпатській (474), Чернігівській (466), Черкаській (432) та Волинській області (419). Натомість найменша кількість фіксувалася у Луганській (69), Тернопільській (225) та Чернівецькій (234) областях. Відтак кількість експортерів у період до повномасштабних воєнних дій залежала від загальної економічної потужності та чисельності населення регіону, а також наявності природних ресурсів, на які був попит на світовому ринку. При цьому вже напередодні 24.02.2022 р. було помітно певне зниження у порівнянні з 2013 р. ролі частково окупованих Луганської та Донецької областей в загальній структурі національного експорту, не кажучи вже про анексований АР Крим, а відтак поки втрачений для країни його експортний потенціал.
У 2022 році повномасштабна фаза війни, розв’язаної рф проти України, суттєво вплинула на географічний перерозподіл експортного потенціалу України, значно скоротивши економічну активність експортерів, особливо на Півдні та Сході. Протягом 2023 року експортно залежна економіка України продовжила боротись із наслідками скорочення обсягів постачань українських товарів за кордон через повномасштабне вторгнення росії.
Основні причини спаду є прямими наслідками війни: внутрішній попит на військовий одяг та пальне не сприяє нарощенню експорту цих товарів. Основні центри хімічної промисловості, металургії чи видобування виявилися зосередженими в тимчасово окупованих або прифронтових регіонах України. Компанії-експортери або були фізично знищені під час бойових дій, або зупинили роботу чи істотно скоротили обсяги виробництва. Окремим експортно-орієнтованим підприємствам вдалося релокувати свої виробничі потужності, втім для цього потрібен був час, тому й скоротився випуск продукції. Водночас, загальна конфігурація регіонального розміщення експортерів по території України зберігається достатньо стійкою (Графік 2).
Джерело: YC.Market, ЄДР
Київ у 2023 році традиційно займає перше місце за кількістю зареєстрованих компаній-експортерів (4355 компаній, що складає 25,6% досліджуваної вибірки), більше, ніж в три рази випереджаючи інші регіони. Примітно, що, незважаючи на близькість до зони бойових дій і навіть часткову окупацію, до топ 3 регіонів зосередження експортерів входять Харківська (1340, 7,9%) та Дніпропетровська (1253, 7,4%) області. Крім того, відносно високі позиції займають Львівська (1104), Київська (1070) та Одеська (949) області.
Таким чином, можна виділити 4 основні центри концентрації експортних компаній з класичними географічними “полюсами росту” всередині:
- Київ та Київська область: оскільки історично столиця та область є центром ведення бізнесу, максимального зосередження фінансів, торгівлі, науки та освіти.
- Східний регіон: Харківська та Дніпропетровська області – у цих регіонах найбільш розвинені традиційно експортоорієнтовані галузі, такі як харчова промисловість та металургія відповідно (див. табл. 1).
- Південний регіон: Одеська область, на формування експортного потенціалу якої значний вплив має логістично-транспортний фактор, а саме розвинута портова інфраструктура, що дає переваги компаніям через близькість до моря.
- Західний регіон: Львівська область: окрім традиційної ролі культурного та освітньо-наукового центру, Львову сприяють такі фактори як: логістика, розвинена транспортна інфраструктура та наближеність до кордону, а також фактор наявності багатих природних ресурсів, що вплинув на розвиток нафтогазової промисловості та деревообробки. Не кажучи вже про значний людський капітал, що сприяє наданню та експорту IT-послуг, хоч вони і виходять за рамки предмету цього дослідження, обмеженого товарним експортом.
Найменше компаній-експортерів наразі зареєстровано у Луганській, Донецькій та Херсонській областях, що пояснюється інтенсивними бойовими діями на територіях цих регіонів та частковою окупацією значних їхніх площ.
Джерело: YC.Market, ЄДР, Держстат
Аналіз показників сукупного чистого доходу експортерів під час війни свідчить, що цілком очікувано лідером є м. Київ (2,2 трлн грн або 44,7%), обсяг доходів експортерів Дніпропетровської області в три рази менший і становить 700 млрд грн. Значно менші чисті доходи у 2022 р. отримали експортери Київської та Львівської областей – 295 млрд грн та 292 млрд грн відповідно, що майже в 10 разів менше за доходи експортерів м. Києва.
За критерієм чистих доходів компаній-експортерів Харківська область зайняла лише 9 місце, незважаючи на те, що регіон займає друге місце за кількістю зареєстрованих компаній. Це цілком логічно з огляду на тимчасову окупацію ⅓ області всередині 2022 року, і постійні ракетні обстріли Харкова попри успіхи ЗСУ в деокупації його околиць.
Низькі обсяги чистого доходу отримали експортери Луганської та Херсонської областей – через деструктивний фактор війни. Також відносно низьким є експортний потенціал Чернівецької області, адже, як свідчать дані, зокрема кількість зареєстрованих експортерів та їхній чистий дохід, офіційна міжнародна торгівля за обсягами оборотів не дуже розвинена в регіоні (Табл 1).
Таблиця 1. Галузева спеціалізація регіонів України в 2022 році за сумою доходів експортерів в області.
Джерело: YC.Market, ЄДР, Держстат
У таблиці 1 відображено сектор №1 кожної області України за обсягом доходів експортерів, що вказує на основну експортну спеціалізацію регіону за підсумками 2022 року. У більшості регіонів України основну суму доходів впродовж 2022 року генерують експортери, що працюють у сфері сільського господарства (в 11 регіонах), харчової промисловості (5) та металургії (3) – традиційних галузях з переважно низьким рівнем переробки та доданої вартості.
Чернівецька область за рік війни змінила основний експортний напрям з точки зору загальної виручки на сферу легкої промисловості, в Донецькій області на перше місце вийшли експортери з вугільної промисловості замість металургії (через втрату виробничих потужностей Маріуполя внаслідок окупації), аналогічно – в Херсонській області сільське господарство витіснило з лідерських позицій раніше більш розвинутий тут харчопром. Водночас, експортна спеціалізація основної маси регіонів України за ключовим видом діяльності загалом не зазнала істотних змін під час війни.
У секторальному вимірі за основним видом економічної діяльності найбільше сукупних доходів (як від зарубіжних, так і внутрішніх продажів) заробили компанії-експортери зі сфери харчової промисловості, сільського господарства та оптової торгівлі (Графік 4).
Джерело: YC.Market, ЄДР, Держстат
Нафтогазовий сектор, електроенергетика, роздрібна торгівля та металургія складають “другий ешелон” галузевої приналежності компаній-експортерів, генеруючи по 400-500 млрд грн чистого доходу в 2022 р. Замикають першу десятку секторів українських експортерів транспорт і логістика, фармацевтика та машинобудування. Більш ніж по 100 млрд грн доходу отримали експортери з хімічної промисловості та деревообробно-паперової галузі. Решта секторів виявились із меншою ринковою ємністю з точки зору реалізованого під час війни експортного потенціалу.
Ефективність діяльності компаній-експортерів можна проілюструвати за допомогою показників чистого прибутку, а також чистої маржі (рентабельності продаж) – відношення чистого прибутку до чистого доходу від реалізації продукції.
Джерело: YC.Market, ЄДР, Держстат
Аналіз показників сукупного чистого прибутку компаній-експортерів у розрізі областей виявив лідерів – Полтавську та Львівська області. У першому випадку порівняно високі прибутки пояснюються тим, що на території області зареєстровані та функціонують потужні компанії-експортери агропромислового та металургійного комплексів, які, попри негативний вплив війни, змогли залишитись прибутковими. Що стосується Львівської області, то її лідерські позиції частково можна пояснити активною релокацією компаній-експортерів у цей регіон – загалом релокувалось 57 компаній, область знаходиться на 3 місці в країні за цим показником.
Водночас за рівнем збитків лідирують Дніпропетровська область та м. Київ, що пояснюється ефектом високої бази – тут зосереджена найбільша кількість найбільших компаній країни, частина котрих задекларувала високі обсяги збитків, загальна сума яких у 2022 році перевищила агреговані прибутки експортерів з позитивним фінансовим результатом. Також значні за обсягом збитки отримали компанії-експортери Запорізької області, зважаючи на її часткову окупацію та несприятливу безпекову ситуацію.
Джерело: YC.Market, ЄДР, Держстат
Як показують дані, найбільш прибутковими в середньому є експортери Полтавської області – з кожної гривні доходу вони згенерували 12,9 коп. чистого прибутку. Співставні показники демонструють компанії Чернігівської області, чиста маржа яких становить 12,7%. Відносно високі показники також мають підприємства АПК Кіровоградської області – 8,7%.
Натомість екстремально від’ємну чисту маржу мають компанії Донецької та Херсонської областей: (-106,7%) та (-105,9%) відповідно, тобто на одну гривню чистого доходу компанії припадає трохи більше, ніж гривня збитків.
Як бачимо, початок повномасштабної війни у 2022 році зумовив суттєві зміни в структурі експортного потенціалу, загальних результатах рентабельності компаній- експортерів, які кардинально відрізнялися у залежності від регіону.
На регіональному рівні виявлено істотні відмінності в рентабельності експортерів та темпах розвитку експортного потенціалу під час війни. Ці відмінності в розвитку експортних потужностей залежать не лише від близькості до фронту, а й від адаптивності бізнесу та активності експортної політики місцевої влади, про що свідчать суттєві різниці в індикаторах росту доходів та рентабельності різних сусідніх тилових регіонів.
Результати дослідження довели, що український експортно-орієнтований бізнес попри реалізацію потужних зовнішніх ризиків під час війни впродовж 2022-2023 рр. проявив високу життєстійкість та адаптивність до змін. Спільними зусиллями бізнесу, мешканців громад, центральних органів влади та органів місцевого самоврядування варто надалі усвідомлено сприяти розширенню діяльності експортерів та реалізації наявного потенціалу для досягнення як локальних, так і державних цілей економічного відновлення та макрофінансової стабільності. Антикрихкість українських експортерів під час війни повинна стати одним із ключових джерел відновлення регіонів.
Як ми рахували
Методика нашого аналізу передбачає попереднє дослідження експортної спеціалізації та фінансової активності на основі оцінки первинного анонімізованого датасету, що складався з понад 480 тис. комерційних компаній України з відомими оприлюдненими фінансовими даними впродовж 2020-2022 рр., що був наданий аналітичною системою YouControl Market.
На другому, основному етапі емпіричного дослідження з первинного датасету було сформовано вибірку 17040 компаній, в яких зафіксовано наявність інформації про товарну експортну діяльність впродовж більшої частини періоду 2020-2021 рр.
Подальший емпіричний аналіз після очищення датасету й остаточного маркування підприємств за територіальною та секторальною приналежністю полягав у агрегації набору корпоративних мікроекономічних даних за регіональним критерієм на рівні регіонів станом на 01.01.2022, 01.01.2023 та 01.11.2023 рр. Внаслідок обробки первинних даних в розрізі 1439 громад, частина з яких наразі є тимчасово окупованими або ж не залученими до експортної економічної діяльності, ми отримали результуючий датасет компаній-експортерів України, який агреговано у розрізі 1107 громад за 2023 рік. Основний аналітичний та візуальний матеріал емпіричного дослідження є похідним від розрахункових таблиць, отриманих на базі єдиного основного датасету.
У статті відображено частину дослідження, розробленого командою аналітиків у співпраці з Офісом з розвитку підприємництва та експорту в рамках проєкту «Покращення дослідницької роботи та політичного консультування уряду з боку громадянського суспільства з питань національної економіки», який реалізується відповідно до проекту “Підтримка України у відбудові та відновленні”, компонент якого впроваджується Київською школою економіки та фінансується Європейським Союзом.
