Зовнішня торгівля України останніх років показує, як економіка адаптується до повномасштабної війни, нових логістичних шляхів, енергетичних атак і кадрових викликів. У 2025 році товарообіг зріс до $125,1 млрд, однак це зростання сформував переважно імпорт. Експорт скоротився до $40,3 млрд, імпорт зріс до $84,8 млрд, а торговельний дефіцит розширився до $44,4 млрд. Детальніше цю динаміку аналітична команда YC.Market розбирала у дослідженні про зовнішню торгівлю України у 2025 році. На цьому тлі промисловий експорт залишається одним із джерел валютної виручки й маркером того, як український бізнес вбудовується у глобальні виробничі ланцюги.
У цьому матеріалі досліджено три промислові напрями – металургію, деревообробку та целюлозно-паперову галузь. Вони дають змогу побачити, яку продукцію Україна продає за кордон: сировину, напівфабрикати чи товари з вищою доданою вартістю. Такий зріз важливий у контексті Національної експортної стратегії, де серед орієнтирів визначено зменшення частки сировинної продукції до 59% проти 74% у 2024 році. Додатковий контекст дають відкриття Україною 22 нових експортних ринків у 2025 році та митна статистика щодо експорту й імпорту за країнами та кодами УКТЗЕД, яка показує географію поставок.
Інсайти дослідження
- У вибірці із 30 компаній сукупний експорт за зазначеними кодами УКТ ЗЕД становить 224,5 млрд грн.
- Металургія залишається головним джерелом промислового експортного масштабу в цьому зрізі. Десять найбільших компаній галузі експортували 213,6 млрд грн, а перші три – ПАТ «Запоріжсталь», ТОВ «Донбаське ПТП» і ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» – сформували 162,2 млрд грн, або 76% металургійного топ-10.
- ПАТ «Запоріжсталь» має найбільший показник у всій вибірці – 101,2 млрд грн експорту. Це 47% металургійного топ-10 і 45% сукупного експорту трьох проаналізованих напрямів. Експорт компанії у 9,3 рази перевищує сукупний показник топ-10 деревообробки та топ-10 целюлозно-паперової галузі разом.
- Деревообробка значно менша за металургію за обсягами, але має більш рівномірну структуру. Дві найбільші компанії галузі формують 39% експорту деревообробного топ-10, тоді як у металургії перші дві компанії концентрують 63%.
- Целюлозно-паперова галузь має найменший масштаб у вибірці, проте найвищу концентрацію серед лідерів: ТОВ «Новаенергія», ТОВ РА «Академія» і ТОВ «Ековіст» разом формують 1,7 млрд грн, або 79% експорту секторного топ-10. Перші п’ять компаній концентрують 91% експорту десятки.
- Фінансовий профіль галузей відрізняється. У металургійному топ-10 6 із 10 компаній прибуткові, а сукупний чистий результат становить мінус 2,3 млрд грн. У деревообробці 9 із 10 компаній прибуткові; сукупна виручка десятки – 13,8 млрд грн, чистий прибуток – 0,7 млрд грн.
- Три напрями показують різні моделі українського промислового експорту. Металургія поєднує руду, чавун, сталеві напівфабрикати й прокат; деревообробка охоплює шлях від паливної деревини до будівельних виробів; целюлозно-паперова галузь працює переважно з проміжною продукцією, але має поставки готових товарів на європейські ринки.
- На рівні всієї зовнішньої торгівлі експорт України у 2025 році скоротився, але окремі промислові категорії посилили частки в товарній структурі. Частка чорних металів зросла з 7,4% до 8,3%, а деревини та виробів із деревини – з 3,5% до 4,2%.
За оцінкою Національного інституту стратегічних досліджень, у 2025 році товарний експорт України скоротився до $40,4 млрд, або на 3% рік до року, тоді як імпорт зріс на 20% – до $84,8 млрд. Дефіцит торгівлі товарами поглибився до $44,4 млрд, а коефіцієнт покриття імпорту експортом знизився з 58,9% до 47,6%.
Також, за даними Національного інституту стратегічних досліджень, у 2025 році частка чорних металів у товарному експорті України зросла з 7,4% до 8,3%, а частка деревини та виробів із деревини — з 3,5% до 4,2%. Водночас загальне скорочення експорту було пов’язане передусім зі зменшенням поставок аграрної та мінеральної продукції. Тому промислові товарні групи потребують окремого аналізу: їхня динаміка відрізнялася від загальної картини українського експорту.
Металургія
Металургійний експорт України у 2025 році охоплює товари з різним ступенем обробки – від сировини до продукції, яку можна використовувати у виробництві без додаткової металургійної переробки.
Найнижчий рівень обробки має залізна руда – вона експортується переважно до Китаю, а також до Польщі, Словаччини та Чехії. Далі в ланцюгу – чавун і напівфабрикати з нелегованої сталі. Чавун купують здебільшого США та Італія, а напівфабрикати постачаються до Болгарії, Польщі та Туреччини – країн, де цю продукцію використовують для подальшого виробництва.
Окремий сегмент – гарячекатаний плоский прокат. Це продукція глибшої обробки, яку застосовують у машинобудуванні, будівництві та трубному виробництві. Основні покупці такого прокату – Польща, Болгарія, Італія та Словенія.
Десять найбільших компаній експортували за відповідними кодами УКТ ЗЕД (2601, 7201, 7207, 7208) 213,6 млрд грн. Перші три – ПАТ «Запоріжсталь», ТОВ «Донбаське ПТП» і ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» – формують 162,2 млрд грн, або 76% металургійного топ-10. Перші п’ять – 190 млрд грн, або 88,8%.
Целюлозно-паперова галузь
Целюлозно-паперовий експорт охоплює і проміжну, і готову продукцію. До проміжних товарів належать крафт-папір (код УКТ ЗЕД 4804) і гофрований папір (код УКТ ЗЕД 4808) – їх використовують для виробництва тари, коробок та пакування. Таку продукцію Україна постачає невеликими партіями до Великої Британії, Китаю, США, Туреччини та Швейцарії.
Готовий сегмент представлений санітарно-гігієнічним (код УКТ ЗЕД 4803) і крейдованим папером (код УКТ ЗЕД 4810). Санітарно-гігієнічний папір експортується до Румунії та Польщі, крейдований – до Німеччини. Отже, український експорт паперової продукції зосереджений переважно на проміжних товарах, але присутні й поставки готової продукції на європейські ринки, що є перспективним напрямком для зростання доданої вартості.
Перша десятка експортерів целюлозно-паперової галузі в абсолютних значеннях значно скромніша: 2 142,5 млн грн, або 2,1 млрд грн експорту. Проте саме тут концентрація найвища після перших трьох рядків: ТОВ «Новаенергія», ТОВ РА «Академія» і ТОВ «Ековіст» разом формують 1 700 млн грн, або 79% топ-10. П’ять найбільших компаній концентрують 91% експорту десятки.
Деревообробка
Деревообробка у цій вибірці має найширший діапазон продукції – від паливної деревини до готових будівельних виробів. Найнижчий рівень обробки має паливна деревина (код УКТ ЗЕД 4401): її використовують для енергетичних потреб і постачають до Румунії, Німеччини, Польщі, Данії, Італії та Греції.
Проміжний сегмент формують оброблені лісоматеріали (код УКТ ЗЕД 4407) – дошка та брус, які далі використовують у будівництві або меблевому виробництві. Таку продукцію Україна експортує до Туреччини, Молдови, Польщі, Угорщини, Італії, країн Балтії, Румунії, Німеччини, Бельгії та Чехії.
Вищий ступінь обробки мають фанера, дерев’яні плити, профільована пилопродукція, а також столярні й теслярські будівельні деталі (коди УКТ ЗЕД 4409, 4412, 4418) – двері, вікна, паркет, плінтуси, штапики та наличники. Фанеру переважно купують Польща, Нідерланди, Литва, Чехія, Румунія, Німеччина, Італія, Словаччина та Австрія. Будівельні деталі постачаються до Польщі, Франції, Румунії, Чехії, Угорщини, Великої Британії, Німеччини, Словаччини, Швеції, Італії та країн Балтії. Профільована продукція йде до Польщі, Румунії та Данії.
Така структура робить деревообробку найбільш збалансованою серед трьох проаналізованих напрямів за глибиною переробки. У галузі присутні сировинні позиції, проміжна продукція і готові вироби, які потрапляють безпосередньо у будівництво та меблеве виробництво європейських країн.
Деревообробна десятка у вибірці експортувала 8,7 млрд грн. Це у 4 раза більше, ніж целюлозно-паперовий топ-10, але у 24,5 раза менше, ніж металургійний.
Лідером є ТОВ «Барлінек Інвест» із 1,9 млрд грн експорту і часткою 21,2%. Далі йдуть ТОВ «Одек Україна» з 1,6 млрд грн і ТОВ «Резалт Україна» з 1,2 млрд грн. За фінансовими показниками 9 із 10 компаній у таблиці прибуткові; сукупна виручка десятки становить 13,8 млрд грн, чистий прибуток – 0,7 млрд грн.
Висновки
Таким чином, аналіз експорту трьох галузей від аналітичної команди YC.Market свідчить про поступову, хоча й нерівномірну, трансформацію зовнішньоторговельної моделі України в бік диверсифікації ринків та підвищення частки готової продукції.
Експорт металургійної продукції демонструє чітку географічну спеціалізацію. Азійський напрям домінує в сировинних товарах, американський та італійський – у чавуні, а європейський – у прокаті та напівфабрикатах. Це дозволяє знижувати залежність від окремих ринків, однак фінансові результати залишаються вкрай нестабільними через волатильність цін та екологічні регуляції ЄС.
Целюлозно-паперова промисловість, попри невеликі абсолютні обсяги, відрізняється найвищою ефективністю та рентабельністю, зосереджуючись на нішевих європейських ринках санітарно-гігієнічної та крейдованої продукції.
Деревообробна галузь, навпаки, є найбільш диверсифікованою як за асортиментом (від паливної сировини до готових будівельних деталей), так і за географією – від Туреччини до країн Балтії та Західної Європи. Загалом, попри логістичні виклики та блокування кордонів, український експорт поступово рухається від сировинної моделі до продукції з вищою доданою вартістю, що відповідає стратегічним цілям держави, однак потребує подальших інвестицій у модернізацію та розвиток альтернативних маршрутів.
Як ми рахували
Ренкінги побудовано на даних YC.Market за галузевими дешбордами: “Металургія”, “Папір” і “Деревина”. Для кожної галузі розглянуто топ-10 компаній за експортом у 2025 році за зазначеними кодами УКТ ЗЕД.
Важлива правка до одиниць виміру: в розділі “Металургія” експорт подано в млрд грн; в розділах “Папір” і “Деревина” – у млн грн. Тому у зведених порівняннях паперову й деревну продукцію переведено в млрд грн, а в секторних таблицях залишено млн грн, щоб не втратити масштаб.
Фінансові показники, згадані в матеріалі, зокрема виручка та чистий прибуток, наведені на рівні компаній загалом. Вони не відображають прибутковість окремих експортних операцій або конкретних товарних груп.
Поширені запитання
У 2025 році експорт України становив $40,3 млрд, а імпорт – $84,8 млрд. Товарообіг зріс до $125,1 млрд, однак торговельний дефіцит розширився до $44,4 млрд через швидше зростання імпорту.
У досліджуваній вибірці найбільший обсяг експорту сформувала металургія – 213,6 млрд грн. Це 95,2% сукупного експорту 30 компаній із трьох проаналізованих напрямів.
Металургійна продукція експортується до різних регіонів залежно від типу товару. Залізна руда переважно йде до Китаю та країн Центральної Європи, чавун – до США та Італії, а сталеві напівфабрикати й гарячекатаний прокат – до Болгарії, Польщі, Туреччини, Італії та Словенії.
Деревообробка охоплює найширший спектр продукції – від паливної деревини до фанери, плит, профільованої пилопродукції та готових будівельних деталей. У галузі поєднуються сировинні позиції, проміжна продукція і товари глибшої переробки, які постачаються на будівельні та меблеві ринки Європи
Целюлозно-паперовий експорт має найменший масштаб у вибірці – 2,1 млрд грн, але вирізняється високою концентрацією серед лідерів. Галузь переважно експортує проміжну продукцію для пакування, зокрема крафт-папір і гофрований папір, а також має поставки готових товарів – санітарно-гігієнічного та крейдованого паперу – на європейські ринки.
