Індекс активності українського малого бізнесу UBI на початку 2024 року склав 37,3 (з можливих 100). Хоча індекс трохи зріс порівняно з попереднім дослідженням (36,3), він залишається нижче попереднього піку, зафіксованого в серпні 2023 року (38,2). Це свідчить про втомленість малого бізнесу від невизначеності та стагнації на ринку, хоча кількість замовлень від клієнтів залишається стабільною, так само як і обсяг виробництва. Малий бізнес припинив накопичувати товарні запаси, спад спостерігається з червня 2022 року.
МБ покращив прогнози щодо своєї діяльності у 2024 році. Очікування від результатів діяльності компаній значно зросли порівняно з січнем 2022 року (10,3%), а наступного року становлять +20,7% у порівнянні з 2023 роком. Попередній максимум цього показника був зафіксований в листопаді 2022 року (17,3%).
Майже половина представників МБ (44,5%) планує збільшити персонал у 2024 році. 83,3% респондентів вважають людські ресурси ключовими для відновлення компаній після війни.
Бізнес вказує на негативні чинники, що заважають відновленню та розвитку підприємницької діяльності: непередбачуваність ситуації та дій держави, нестача платоспроможних клієнтів, тиск силовиків та органів контролю , відсутність кваліфікованої робочої сили, відсутність доступу до фінансових ресурсів для поповнення оборотних коштів та реалізації розвиткових проєктів. Бізнес вважає боротьбу з корупцією, податкову та судову реформу, поліпшення доступу до фінансових ресурсів пріоритетними реформами.
Робота підприємств
Повномасштабне вторгнення мало значний негативний вплив на роботу бізнесу. Якщо до вторгнення лише п’ята частина бізнесу (22,3%) оцінювала свій фінансовий стан як задовільний або поганий, то до кінця 2023 року таких компаній стало 78,1%.
За опитуванням, дві третини українського малого бізнесу були змушені припинити або частково припинити роботу під час повномасштабного вторгнення.
Так, лише 36,5% бізнесу не припиняли діяльність під час повномасштабного вторгнення, а 6% компаній були вимушені припиняти діяльність понад року.
Компанії продовжують відновлювати рівень завантаження після спаду у 2022 році (з 72,4% до 45,7%). Зараз середньозважений показник рівня завантаження компаній (відповідно до можливостей) становить 56%.
- 25,7% підприємств зазначили зростання обсягів робіт (у доларовому еквіваленті) порівняно з 2022 роком.
- 21,6% підприємств досягли запланованих показників на 2023 рік.
- 42,7% завершили 2023 рік з фінансовими результатами нижчими, ніж у 2022 році.
Які перспективи бачить бізнес у 2024 році
Майже половина опитаних (45,8%) вказали, що їхній бізнес очікує зростання оборотів у 2024 році. Зокрема, 19,8% компаній очікують зростання на 10–20%, 10,3% — на 30–40%, а 15,7% — на понад 50% порівняно з 2023 роком.
Не бачать перспектив 18,7% підприємств (очікують, що бізнес залишиться на рівні до 50% від оборотів минулого року).
Бізнес позитивно оцінює можливості зростання оборотів у 2024 році. Середнє очікуване зростання складає 20,7%, що перевищує максимальне значення 17,3%, отримане у листопаді 2022 року.
- 44,5% респондентів планують збільшити кількість персоналу у 2024 році. З них 26% очікують незначного зростання до 10%.
- 14,5% планують суттєве розширення штату на 20–40%, 4% — збільшення на понад 50%.
- 42,5% компаній не передбачають змін у кількості працівників.
Низький рівень релокації свідчить про відсутність масового переміщення бізнесу з районів, де тривали бойові дії, до інших районів. Лише 4,3% респондентів повідомили про повну релокацію компанії.
Серед основних причин для релокації компанії найчастіше вказували на ситуацію з безпекою (63,1%), наявність клієнтів (38,8%) та кваліфікований персонал (22,5%).
З початку конфлікту повністю або частково переселилися 13% підприємств.
Чому бізнесу важко відновлюватися:
- Непрогнозованість ситуації в Україні та на внутрішньому ринку — 58,3%
- Непередбачувані дії держави — 50,7%
- Відсутність достатньо платоспроможних клієнтів — 49,4%
- Недостатньо кваліфікованих працівників — 42,1%
- Недостатньо капіталу — 33,0%
- Регуляторні та фіскальні перешкоди — 25,4%
- Демпінг конкурентів та зниження прибутковості — 22,7%
Найбільше ускладнює відновлення бізнесу непрогнозованість ситуації в Україні та на внутрішньому ринку — 58,3%. На другому місці — непередбачувані дії держави (50,7%). Також серед топ-3 факторів є відсутність достатньо платоспроможних клієнтів — 49,4%.
Середня потреба в додатковому фінансуванні протягом наступних 3 років становить 953 000 доларів США.
- 60,7% компаній потребують додаткового фінансування до 300 000 доларів США.
- 21% респондентів вказали на потребу від 1 до 3 млн доларів США.
- 18,4% компаній потребують понад 3 млн доларів США протягом наступних 3 років.
Більш ніж половина (57,2%) малих та середніх підприємств в Україні працюють лише на внутрішньому ринку.
Позитивним сигналом є бажання 8% респондентів розпочати зовнішньоекономічну діяльність у 2024 році. Найбільшими перешкодами для українських компаній на шляху до виходу на закордонні ринки є відсутність європейських клієнтів (35,6%), відсутність фінансових ресурсів (34,5%) та відсутність кваліфікованих спеціалістів (21,8%).
Порівнюючи з листопадом 2023 року, більш серйозною проблемою для бізнесу стає непередбачуваність ситуації в Україні (58,3% проти 53,6% у листопаді) та непередбачуваність дій держави — 50,7% (42,3% у листопаді). Також помітно зросла проблема відсутності достатньої кількості кваліфікованих працівників — 42,1% (32,4% у листопаді).
Щодо інвестицій, МБ планує вкладати у машини, обладнання та інвентар (37,1%), маркетинг (34,1%), розвиток персоналу (33,5%). Середня сума запланованих інвестицій у розвиток бізнесу на 2024 рік складає 167 000 доларів США.
У сфері взаємодії з органами влади, 31,3% підприємств стикалися з проблемою блокування податкових накладних. Проблема логістики також стала більш актуальною, а також випадки відмови державних органів у бронюванні ключових співробітників.
Найбільшою перешкодою у воєнний час для підприємців є падіння продажів (64,1%), відсутність достатньої кількості персоналу через мобілізацію фахівців (47%), зростання витрат на виробництво (31,2%), заборона відряджень за кордон для чоловіків (29%) та проблеми з логістикою (26,9%).
Стосовно персоналу, частка звільнених працівників зросла з 18,0% у листопаді 2023 року до 23,1% у грудні 2023-го. Процент прихованого безробіття залишається на рівні 7,9%, а частка працівників за умовами скороченої зарплати трохи зросла до 13,1%.
Найважливішими завданнями для уряду підприємці вважають знищення корупції (66,7%), покращення доступу до кредитних ресурсів (42,4%), проведення судової реформи (36,4%) та впровадження електронного бронювання (32,6%).
Актуальні ніші малого бізнесу в Україні в 2024
Щоб розпочати свою справу, сама бізнес-ідея не настільки важлива, близько 80% залежатиме від інших факторів, включаючи удачу. Особливо це притаманно малому бізнесу. Проте є низка напрямів та відповідних бізнес-ідей, які є найбільш прибутковими. Для початку визначимось з основними напрямками найприбутковішими для малого та середнього бізнесу. І вже по кожному з напрямків розглянемо найбільш прибуткові бізнес-ідеї .
Якщо ви хочете значно спростити процес пошуку та оцінки нових бізнес-можливостей, отримуючи доступ до актуальної інформації та ресурсів, скористайтеся сервісом YC.Market. Платформа надає доступ до великої бази даних стартапів, тенденцій та успішних бізнес-моделей, що дозволяє користувачам отримувати інформацію про найперспективніші напрямки для інвестицій і розвитку.
Підсумки
Малий бізнес в Україні продовжує стикатися з численними викликами, такими як непередбачуваність ринкової ситуації, брак платоспроможних клієнтів та кваліфікованої робочої сили, а також обмежений доступ до фінансових ресурсів. Проте позитивним є зростання оптимізму серед підприємців щодо майбутніх перспектив: майже половина очікує зростання оборотів у 2024 році, а 44,5% планують збільшення персоналу. Основними сферами інвестицій є машини, обладнання, маркетинг та розвиток персоналу. Найбільш перспективними напрямками для малого бізнесу є електронна комерція, технологічні стартапи, агробізнес та екологічно чисті товари. Малий бізнес бачить ключовими завданнями для уряду знищення корупції, покращення доступу до кредитних ресурсів та проведення судової реформи.
