Вплив війни на галузі економіки в Україні без сумніву несе величезні збитки країні. Потреба фінансування армії, зруйновані виробничі підприємства, підвищення рівню міграції — це лише деякі з факторів змін економічного статусу країни. Фахівці вважають, що військові дії не тільки змінили обсяги економіки, а й фактично її структуру. Лише за 2022 рік, ВВП України впав майже втричі.
Вплив війни на українські підприємства — основні проблеми
Виклики, пов’язані з війною, торкнулися великих корпорацій, і представників малого та середнього підприємництва.
Найбільше сучасні компанії скаржаться на суттєве зниження попиту на товари та послуги, при цьому більшість з них намагаються відшукати нових споживачів та канали продажів. Підприємці стикаються з відсутністю або суттєвими простроченнями оплати.
Важливим фактором впливу стала нестача фінансування. Приблизно 40% українських підприємств потребують додаткового оборотного капіталу, якого їм не вистачає через обмеження банківського кредитування.
Логістичні проблеми стали проблемним фактором для сучасних українських підприємств — стандартні транспортні шляхи не працюють, порти частково заблоковані, пріоритет надається гуманітарним та військовим постачанням, в деяких випадках спостерігається нестача пального.
Негативним фактором впливу на українську економіку стали російські ракетні удари, які знищили п’яту частину складських приміщень.
Військові дії вплинули на наявність робочої сили, необхідних фахівців. Питання, корупції та податків залишаються актуальними.
За оцінками різних фахівців, у післявоєнний час матиме пріоритет відбудова інфраструктурних об’єктів, що зазнали руйнувань, та продовження зміцнення обороноздатності держави. Давайте розглянемо детально різні галузі економіки, та окреслимо найбільш перспективні з них на час відбудови України.
Найбільш перспективні галузі економіки: думка суспільства
Згідно результатів опитування, проведеного групою «Рейтинг», сучасні українці вважають, що в післявоєнний час найбільш розвинені будуть два сектори — будівельні підприємства та військово-промислові комплекси.
Попит щодо відновлення зруйнованих інфраструктурних об’єктів буде величезним, нові архітектурні проекти також стануть частиною післявоєнної відбудови. Звичайно ж, підвищення обороноздатності, модернізація озброєння української армії будуть актуальними ще довгий час після війни.
Серед інших сфер перспективними окреслено наступні:
· розвиток агропромислового сектору, зокрема сільського господарства;
· медична сфера;
· металургія та важка промисловість;
· інформаційні технології (IT);
· освіта та наука;
· транспорт та перевезення;
· торгівля;
· культура і туризм;
· легка промисловість.
Більшість українців мають позитивну думку, щодо післявоєнного відновлення економіки України та відбудови держави. Переважна частина вважає, що ці процеси відбудуться протягом п’яти років, інші розраховують терміни від десяти років і більше.
Сектори зростання економіки: оцінки фахівців та міжнародних інвесторів
Сучасні економічні дослідження окреслюють декілька пріоритетних галузей, щодо яких має зосередитись уряд України, щоб отримати швидке зростання та ефективні результати:
· сільське господарство;
· металургійна промисловість та металообробка;
· розвиток стартапів;
· ІТ.
Варто звернути увагу на окреслені вище будівельний сектор, військову промисловість, енергетичний сектор та медицину. Відбудова інфраструктури, логістичні проекти, деревообробка, меблеве виробництво також мають інвестиційну привабливість.
Вже сьогодні, іноземні інвестори зацікавлені українськими перспективами в післявоєнний час. Українські фахівці опрацьовують більше ніж 50 запитів щодо співпраці з підприємствами державного та приватного сектору України від міжнародних компаній, які є стратегічними та портфельними інвесторами.
Найбільшу зацікавленість інвестування в українську економіку виявляють представники США, Великобританії, Німеччини, Польщі, та Туреччини. Пріоритетними напрямками для міжнародних інвесторів є:
· інновації, новітні технології;
· сектор фінансів;
· енергетична галузь;
· сільське господарство, агропромисловість;
· логістичні проекти;
· оборонний комплекс;
· видобуток корисних копалин.
Перспективні галузі економіки: аграрний комплекс
Продукція сільського господарства є важливою частиною утворення експорту. Станом на 2021 рік, експорт агропродукції мав позначку в $27,8 млрд, складає 41% від загального обсягу всіх товарів на експорт. Сільське господарство надавало робочі місця близько 14% українського населення.
Держава має сприятливі фактори для виробництва такої продукції — помірний клімат, збагачені ґрунти, достатня кількість опадів. Україна вважається провідним виробником та експортером аграрної продукції — перший експортер з соняшникової олії, а також шроту соняшника, трете за обсягом місце серед експортерів ріпаку, трете місце в світі за експортом ячменю, четверте в переліку експортерів кукурудзи. Саме тому, український аграрний сектор є досить перспективним для інвестицій навіть під час війни.
Негативний вплив військових дій на галузь характеризується такими факторами:
· нанесення збитків через танки, мінування місцевості;
· брак необхідних фахівців, котрий виник через призов та міграцію;
· безпосередня шкода необхідній транспортній інфраструктурі — залізниця, морські порти;
· пошкодження інфраструктурних об’єктів, необхідних для зберігання та обробки продукції;
· відсутність програм страхування для відшкодування різних воєнних ризиків.
Станом на зараз, першочергова мета — забезпечення необхідних обсягів експорту, що дозволить не тільки покращити економічний клімат України, але й покрити необхідні потреби продовольства на світовому ринку. Існує потреба відновлення пошкоджених зерносховищ, будівництві нових. Потрібно забезпечити залізничні перевозки з необхідною вантажомісткістю, які наразі мають складнощі через різні типи колії на територіях різних держав, зокрема Європи. Існує потреба запуску резерву техніки, заміні знищених агрегатів та машин.
Серед запланованих інновацій в аграрному секторі окреслюють глибоку переробку кукурудзи, що дозволить проводити екстракцію біоетанолу та амінокислот, оновлення переліку культур задля підвищення продуктивності виробництва, збільшення глибини переробки.
Одним з прикладів ефективної переробки вважають впровадження виробництва соняшникової олії з насіння соняшнику. Безумовно, впровадження інноваційних підходів, відновлення пошкодженої інфраструктури потребує часу та значних інвестицій.
Перспективні галузі економіки: металургійна промисловість
Сфера металургії завжди вважалась одною з найбільш привабливих для інвесторів сфер, та займала важливу частку українського експорту. За даними Держстату, останні роки, галузь займала близько 20% всього експорту.
Ще у 2015-2016 роках спостерігалось суттєве зниження інвестицій у залізну руду та сталь, що обумовлено першою хвилею вторгнення росії. Однак надалі було активізовано програми інвестицій, що дозволило згенерувати майже $1,5 млрд вкладень щороку в основний капітал.
Протягом останніх років проводиться поступова реструктуризація та оновлення української металургії, що призвело до виробництва продукції з більшою доданою вартістю. Металургійними підприємствами проведено ряд вдалих експериментів з інноваційними технологіями, що демонструє статистика розвитку компаній галузі.
Одним з найбільш перспективних проектів для інвестицій є «зелена сталь». Україна має великі перспективи підтримки оголошеного країнами Європейського Союзу розвитку і подальшого переходу на виробництво сталі вулгецево-нейтрального типу. Серед сприятливих факторів варто окреслити наступні:
· наявність багатих родовищ залізної руди;
· високорозвинені потужності для збагачення;
· наявність дешевої енергії;
· необхідна для транспортування водню інфраструктура;
· зручне географічне положення.
Фактично, Україна має всі необхідні умови для того, щоб стати одним з основних постачальників заліза прямого відновлення, та необхідних для ланцюга виробництва речовин.
Війна має сильний негативний вплив на українську металургію. Через російську агресію держава не контролює два найбільших комбінати, а саме ММК ім. Ілліча, та «Азовсталь». В довоєнні часи ці промислові гіганти складали приблизно 40% від всього виробництва металопрокату. Приблизно половина родовищ залізної руди зараз розташовані на непідконтрольних територіях, або мають суттєві пошкодження внаслідок бойових дій.
Ускладнена логістика, оскільки порти зараз здатні опрацьовувати лише деякі обсяги експорту сектору АПК, а залізничні потужності не здатні забезпечити належні рівні експорту.
Попит всередині держави знизився через заморозку великої кількості промислових та інфраструктурних проектів. Динаміка попиту на світових ринках негативна через наявність надлишку пропозицій.
Не дивлячись на статус КВО, українська металургія може мати позитивні перспективи надалі, як сектор зростання економіки. Відновлення галузі після війни може створити значний попит на такі продукти, як довгомірний прокат та плоский прокат. При правильному векторі розвитку вищевказаної «зеленої сталі», вона зможе зайняти важливу нішу в інвестиційному кліматі держави та експорті продукції.
Інвестиції в інноваційні процеси виробництва, забезпечення належної інфраструктурної складової дозволять з часом повернутись до довоєнних показників експорту. Існує потреба реструктуризації даної сфери з підтримкою з боку держави. Необхідно забезпечити ефективні методи співробітництва з Європейським Союзом, сприяння інтеграції галузі в Європі.
Крім того, важливими факторами розвитку залишаються:
· стабільність в військовій сфері;
· доступ до необхідних родовищ, природних ресурсів;
· програми страхування;
· системи захисту права власності.
При належній реалізації в рамках відновлення економіки України, металургія позитивним фактором впливу на економічний клімат та експорт.
Перспективні галузі економіки: інформаційні технології та стартапи
У довоєнний час Україна займала 11-те місце рейтингу ІТ-секторів серед країн Європи, що мають середній рівень доходу. Інформаційні технології зайняли перше місце переліку послуг на експорт, склавши більше ніж 4% від українського ВВП в 2021 році. Станом на 2021 рік, обсяг доходів з експорту послуг становив майже $6,9 млрд.
Галузь має попит як в підприємців, що активно запускають нові компанії, так і фахівців, включно з такими, що змінили кваліфікацію протягом останніх років. Зокрема, український ринок інформаційних технологій складають більше ніж 5 тисяч компаній, включно з унікальними стартапами. Останні декілька років спостерігається динамічне зростання кількості профільних фахівців.
На території України зараз запущено більше 2 тис. компаній сфери технологій та стартапів. Статистика росту компаній демонструє підвищення рівня інвестицій в період з 2014 по 2019 в 10 разів. Період 2020-2021 років демонструє зростання інвестицій в стартапи майже вдвічі. 40% з них спрямовані на роботу на експорт, а 60% орієнтуються на внутрішній ринок.
Серед основних негативних факторів впливу війни окреслюють наступні:
· міграція, бажання виїхати за кордон близько половини співробітників сегменту;
· розірвання контрактів з боку споживачів послуг;
· наявність високих ризиків кібербезпеки;
· потреба додаткового фінансування для розвитку або продовження діяльності.
Негативний вплив на галузь обумовлений недостатньою кількістю кваліфікованих фахівців, відсутність доступу до ринку іноземних інвестицій, складнощі в залученні клієнтів.
Сектор IT та українськи стартапи можуть стати одною з найбільш перспективних галузей під час відновлення економіки України, якщо буде надане належне фінансування, доступ до іноземних інвестиційних програм. Не менш важливим фактором розвитку галузі залишається наявність ефективної системи захисту прав власності.
Сектори зростання економіки: інші галузі
Організації в сфері безпеки та оборонної промисловості матимуть попит і після війни. Розвиток обороноздатності держави, розробки інноваційних технологій військової сфери мають суттєве значення. Сектор цікавить багатьох інвесторів і вважається дуже перспективним.
Не менш привабливим для інвесторів залишається будівельний сектор. Потреба в будівельних послугах всередині країни в післявоєнний період буде стрімко зростати, проекти ремонту пошкодженої інфраструктури та будівництво нових об’єктів — частина програми післявоєнного відновлення, що розробляється вже зараз. Окрім того, наявність стабільної та контрольованої військової ситуації дозволить запустити проекти, що були призупинені — як приватні, так і державні.
Українська медицина також залишається важливою складовою. В післявоєнний час прогнозується стрімке зростання попиту на послуги лікарів. Наявність інноваційних рішень та інвестицій, сприятливі умови для приватної практики дозволять медичному сектору стати одним з факторів відновлення держави.
