Розвиток відновлювальних джерел енергії та перехід до їх використання є одним із векторів для сучасної української енергетики. Перехід до використання зеленої енергетики дозволить створити умови для забезпечення енергетичної незалежності. Крім того, перехід на використання ВДЕ дозволить створити високий рівень енергетичної безпеки.
Зростання рівня зеленої генерації дозволить поступово впровадити зелений курс. План REPowerEU, створений Європейською комісією, охоплює підвищення показників енергоефективності, збільшення споживання енергії з використанням відновлювальних джерел, а також планомірний розвиток біометанових та водневих технологій. Таким чином просування відновлювальної енергетики ля України є одним з етапів Євроінтеграційних процесів.
Безумовно, сьогодні розвиток галузі ускладнений воєнними діями та відповідними ризиками. Наявні потужності неодноразово зазнавали пошкоджень та руйнувань внаслідок обстрілів та бойових дій, окремі з них були повністю знищені або розкрадені під час окупації.
Водночас навіть в цих умовах зелена енергетика поступово розвивається: створюються новітні станції, проводиться відновлення пошкоджених через бойові дії об’єктів, запускаються та розробляються унікальні інноваційні проекти. Продовжуються відповідні реформи та вносяться необхідні корективи в наявну нормативну базу та законодавство.
Україна має значний природний потенціал, який в майбутньому дозволить збільшити ефективність нашої енергетичної системи шляхом джерел відновлюваного типу, а також вплинути на потужність енергетичної системи Європейського Союзу. Проте такі перспективи потребують безперервної та інтенсивної роботи над ними. Проекти, які пов’язані з частковим або повним використанням відновлювальних джерел, вимагають залучення значних інвестицій, системного фінансування та безпосередньої підтримки з боку держави. Наразі залучення інвестицій ускладнено через високі ризики, що пов’язані з війною.
У 2019 році наша держава опинилась у ТОП-10 світових країн за швидкістю розвитку ВДЕ, а у 2020 — вже у ТОП-5 країн Європи відповідно темпів розвитку сонячної енергетики. Ці фактори дозволили збільшити інвестиційну привабливість держави, особливо в енергетичному секторі.
З жовтня 2022 року енергетична система Україна зазнала чисельних ударів ракетами та дронами. Наразі не існує жодних ТЕС і ГЕС, які не були пошкоджені. Зелена енергетика також постраждала: під час війни втрачено приблизно 90% від об’єктів вітрової генерації, третина сонячної енергетики.
Основними інвесторами в процеси будівництва українських електростанцій з використанням ВДЕ є Китай, США, Великобританія, Нідерланди, Швеція, Німеччина, Швеція, Данія, Норвегія та інші країни.
Фактично, війна, яку розпочала росія в Україні у лютому 2022 року, помістила сектор ВДЕ в стан очікування та невизначеності, який погіршився через значну кількість факторів: починаючи з воєнних дій, окупації та пошкодження об’єктів, а також додаткових проблем та викликів на ринку.
В той самий час Європа налаштована на мінімізацію залежності від російського палива шляхом нарощення ресурсів ВДЕ, що прямо впливає на розвиток цієї галузі в Україні.
Відновлювальні джерела енергії: вплив війни
Війна в Україні створила велику кількість перешкод для подальшого розвитку ВДЕ в Україні. Першим фактором стали пошкодження інфраструктури та потужностей.
Через порушення цілісності 330 кВт електропередачі в Мелітополі не працюють приблизно 600 МВт потужностей вітрової енергетики на території Запорізької області. Показники пошкоджень можуть бути значно більшими, оскільки через окупацію оцінити збитки повною мірою неможливо. Достеменно відомо, що на територіях ведення бойових дій розташовані активи ВДЕ, що мають вартість понад 5,6 млрд доларів США, а в сусідніх регіонах до областей ведення бойових дій — понад 3,6 мільярда доларів США.
В Чернігові зазнали пошкоджень близько 1,8 МВт потужностей біоенергетичного типу, а станції з потужностями 2 МВт опинились на окупованих територіях Донецької області, безпосередньо в Волновасі та Маріуполі. Потужності малої гідроенергетики, які здебільшого розташовані в Західних областях України, не постраждали та продовжують генерувати електричну енергію.
Загалом генерація вітрової та сонячної енергії скоротилась на понад 50% відносно довоєнних показників. Це сталось під впливом двох факторів: прямі бойові дії та пошкодження або через запобігання пошкодженню обладнання. Крім того, зросли проблеми, які пов’язані з падінням показників попиту та відсутністю гнучкості генерації
Сектор вітрової енергетики також зіштовхнувся з неможливістю добудувати окремі станції в терміни, які передбачені відповідними нормативними актами. Протягом 2022 року в Україні мало бути введено 800 МВт нових потужностей вітрової енергетики. Всі проекти вже отримали дозволи на приєднання, уклали відповідні договори та почали постачати обладнання. Проте війна змусила компанії призупинити будівництво.
Розвиток ВДЕ в Україні: сучасний стан галузі
Зараз в Україні існує декілька галузей відновлювальної енергетики:
- сонячна;
- гідроенергетика;
- біоенергетика;
- воднева;
- геотермальна.
Попри кризові ситуації в процесі розвитку, сектор джерел відновлювальної енергетики в Україні протягом останніх років продемонстрував великий інвестиційний та економічний потенціал. Державою було залучено близько 9 мільярдів євро в процеси будівництва потужностей в 9,7 ГВт, що виконують генерацію електричної енергії з використанням джерел відновлювального типу.
Були утворені різні організації, які охоплюють компанії інжинірингу, професійних експлуатантів, які працюють з різноманітними об’єктами в сфері відновлювальної енергетики. Ці структури досягли достатнього ступеня розвитку, щоб стати конкурентоспроможними на внутрішніх ринках і міжнародних майданчиках.
На початку 2022 лідерами потужності відновлювальних джерел енергії стали Дніпропетровська, Херсонська та Миколаївська області, які складали 37,3% від усіх ВДЕ в Україні.
Маючи на меті створення прогнозованих умов для розвитку сектору та на виконання відповідного рішення РНБО, Держенергоефективності виконало розробку проекту Національного плану дій з розвитку відновлюваної енергетики до 2030 року. Цей документ не тільки окреслює головні цілі розвитку сектору до 2030 року, але й містить цілу низку заходів, які в майбутньому мають забезпечити збалансований розвиток електроенергетики з використанням джерел відновлювального типу, можливості споживання ВДЕ в транспортному секторі.
До початку повномасштабного вторгнення рівень потужності об’єктів енергетики з використанням відновлювальних джерел становив приблизно 10 ГВт, а більша їх частка була збудована до 2020 року.
Протягом 15 років в Україні зростала сонячна енергетика, а такі об’єкти більшою мірою розташовані в південних областях та на території Криму. Після окупації АР та початку активних бойових дій на півдні значна кількість сонячних станцій потрапили в окупацію або в зону бойових дій.
Враховуючи ситуацію, профільні фахівці рекомендують акцентувати розвиток саме на вітровій генерації. Такі станції можуть працювати цілодобово, на відміну від сонячних, при цьому близько 40% територій України придатні до їх розміщення.
Якщо розглядати розвиток саме вітрової енергетики в середньостроковій перспективі, існує можливість розвитку потужностей, що матимуть загальний обсяг в 5 тисяч МВт, що може покрити приблизно 20-30% від загального рівня споживання електроенергії в країні. Згідно з актуальними даними, працює приблизно п’ята частина станцій вітрового типу з потужністю загалом 1 673 МВт. Вони локалізуються здебільшого в Одеській та Львівській області.
Проте нещодавно компанія ДТЕК запустила нову електричну вітрову станцію на території Миколаївської області. Перша черга Тилігульської ВЕС вже введена в експлуатацію. Загальна запланована потужність становить 565 МВт, і після введення в експлуатацію обсяги генерації загалом складуть приблизно 2 млрд кВт-год за рік. Такі показники дозволять ВЕС стати найпотужнішою на території Східної Європи та дозволять забезпечити енергією житлові і комерційні будинки в південних регіонах.
В довгострокових перспективах сонячна енергетика також має суттєвий потенціал для розвитку. 100% української території придатні для встановлення об’єктів сонячної генерації. При цьому в Україні рівень інсоляції вище, ніж на території Німеччини. Найбільш відповідними є південні регіони. Там сконцентровано понад 60% сонячної енергетики промислового призначення.
Війна в Україні стала стимулом для зеленої трансформації на місцевому рівні. Місцеві громади та компанії займаються пошуком інвестицій для створення сонячних електростанцій. Створення автономних мереж дозволяє отримати цілу низку переваг для місцевих жителів та підприємств. Відновлення сегмента сонячної енергетики продовжується попри війну, особливо це стосується станцій промислового та домашнього призначення.
Інвестування локальних станцій проводиться і з боку бізнес-структур. Можливості використовувати власні потужності під час блекаутів дозволяє створити умови для безперервної діяльності підприємств. Власна зелена генерація дозволяє збільшити конкурентну спроможність компанії.
Розвиток сектору ВДЕ після війни
На Лондонській Конференції з відновлення України було презентовано Енергетичну стратегію України до 2050 року, яка охоплює відновлення сектору з використанням новітніх рішень, збільшення стійкості енергетичної системи та загальне посилення енергетичної безпеки в Україні і в Європейському Союзі.
Ключовим завданням є створення в Україні енергетичного хабу для Європи, що дозволить мінімізувати залежність від палива, що надходить з рф, використовуючи методи заміщення зеленими джерелами на території нашої держави.
В секторі ВДЕ вбачають значний потенціал для нарощення генерації та збільшення потужності, зокрема в сонячній енергетиці — до 94 ГВт, біоенергетики — до 18 ГВт, гідроенергетики — до 9ГВт.
Збільшення рівня виробництва енергії ВДЕ дозволить знизити ціни для кінцевих споживачів шляхом скорочення капітальних та операційних затрат, що значно менші, ніж при використанні ТЕС та АЕС.
Економічна стратегія України до 2030 року, також містить проведення декарбонізації та розвиток ВДЕ як один з важливих векторів економічного розвитку відповідно до Зеленого Курсу ЄС. Цей документ прогнозує зростання відновлювальних джерел до 25% від енергетики загалом до 2030 року. Також, документ містить завдання зі збільшення накопичувальних потужностей, запуску водневих станцій та низку регуляторних мір щодо генерації на локальному рівні.
В довоєнні часи була презентована концепція «Зеленого енергетичного переходу України», яка має термін до 2050 року і передбачає можливості досягнення розмірів частки ВДЕ в 70%. Суттєвою складовою генерації, згідно з документом, має бути запуск дахових сонячних станцій в домашніх господарствах та комерційних установах.
Безумовно, перспективи подальшого розвитку прямо залежать від багатьох факторів.
- Перш за все, це кінець бойових дій в Україні.
- По-друге, темпи відбудови держави, та можливість залучення інвестицій.
- Крім того, важливе значення має регуляторна сфера.
